КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 10:1-32

¹Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний — материне горе.

²Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.

³Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.

⁴Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.

⁵Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.

⁶Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.

⁷Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.

⁸Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.

⁹Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.

¹⁰Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.

¹¹Уста праведного — се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.

¹²Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.

¹³В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.

¹⁴Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель.

¹⁵Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому.

¹⁶Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх.

¹⁷Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.

¹⁸Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.

¹⁹Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен.

²⁰Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.

²¹Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.

²²Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

²³Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.

²⁴За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.

²⁵Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.

²⁶Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.

²⁷Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.

²⁸Дожиданнє праведних — радість, а надїя безбожних погибне.

²⁹Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам.

³⁰Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.

³¹Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.

³²Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.