КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 21:1-31

¹В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.

²В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.

³Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.

⁴Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.

⁵Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.

⁶Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.

⁷Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.

⁸Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.

⁹На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.

¹⁰Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.

¹¹Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.

¹²Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.

¹³Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.

¹⁴Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.

¹⁵Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.

¹⁶Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.

¹⁷Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.

¹⁸Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.

¹⁹В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.

²⁰В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.

²¹Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.

²²Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.

²³Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.

²⁴Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.

²⁵Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;

²⁶Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.

²⁷Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.

²⁸Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.

²⁹Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.

³⁰Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.

³¹Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.